Великодня писанка – давній символ українського народу. Кожен її елемент має важливе значення і сакральний зміст. Що ж писали на писанках наші пращури?

Звичай починати розписувати в чистий четвер із першим ударом дзвону в церкві теж цікаво описаний: "Церковний дзвін – подібний до грому небесного, який розганяє хмари, які закривають ще зимове небо від сонця. І вірили, що цей церковний дзвін у чистий четвер розбиває зимову хмару, і настає весна з світлим сонцем”. Адже Паска – це найбільше весняне свято, яке здавна було присвячене сонцю. Так приповідали на Україні, коли вдаряли в дзвін вперше в чистий четвер.

Писанки Полтавщини мають різноманітний поділ поверхні яйця на більші чи менші площі, в яких змальовано орнамент.

Найпростіший поділ – один поздовжній і один поперечний пасок, які перетинаючись утворюють чотири площини або два вузенькі поздовжні і один поперечний пасок, які, перетинаючись, утворюють вісім площин. Найчастіше він був білого кольору. Два поздовжні паски ділять яйце на чотири частини. Часом площину ділили одним широким поздовжнім чи поперечним паском (смугою) на дві половини, які заповнювали орнаментом. Ці широкі розділяючі смуги орнаментували всередині різними завтовшки хвилястими, ламаними, скісними смужками, овалами, капками інших кольорів.

Інколи ділили парними пасочками, безконечником, вивільняючи опуклу середину яйця для написання великого акцентуючого охоронного знаку (орнаменту). Є писанки, де поверхню розділяють поперечні хвилясті лінії, смуги, кола, овали, ромби, які писали замість поздовжніх чи поперечних пасочків. На таких писанках з першого погляду важко визначити, де основний розділяючий пасок, бо він зливається з орнаментальними смугами, пасками, колами. Кольори мають свою послідовність нанесення на яйце, а саме: жовтий, зелений, червоний, коричневий, фіолетовий, чорний. Кольори мають свою послідовність нанесення на яйце, а саме: жовтий, зелений, червоний, коричневий, фіолетовий, чорний. Цікавий вид мають писанки, площа яких ділиться кривим пояском.

В Пирятинському  районі від розміщення орнаменту на кінцях (торцях) писанку називають – "торчова рожа", а опуклу середину оздоблють  різнобарвними поперечними пасочками. "Бокові рожі " в цьому повіті писали на яйці лише дві, і пасочок був тут лише поздовжній.

У Лубенського районі   пишуть  трьохколірні  писанки: чорне тло і жовтий, зелений рослинний орнамент – шести і восьмипелюсткові "рожі" або декілька вертикальних смуг із 4-5-6 великих листків. Також  пишуть  восьмикутні "рожі ", але промені їх викінчували невеличкими трикутниками, традиційно писали "сорококлин", а орнамент скісні хрести називають "сорочі стрілки". Кольори: жовтий, зелений, коричневий, червоний, чорний.

У Лохвицького районі писанки оздоблють промінним сонцем, але тут цей орнамент має назву "промінчики", "жоржини".Дуже люблять писати орнамент "рожа" у вигляді шести-восьмикутної зірки, а іноді і як звичайну квітку із заокругленими пелюстками. . Площинно люблять писати рослинні орнаменти квітів: "рожевник", "півонія", "розник", "поваля", польові квіти, "жоржина", "барвінок", маків цвіт, "березник". Писали листя: дубове, лаврове, п’ятилисник, різного виду "вазони", "виноград", "бузенник", тюльпан.

Вражають писанки з білим тлом, вони мають святковий барвистий вигляд. Оздоблення писанок на торцях теж дуже цікаве – це в основному великий рослинний, геометричний орнамент, різноманітні види хреста який прикриває всю площу торця.

Тільки писанки можуть розповісти на про те, про що мовчить народна пам’ять…

Більше дивись:

1.https://24tv.ua/velikodni_pisanki_yaki_ornamenti_i_simvoli_malyuvali_ukrayintsi_n1137649

2.https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/regionalni-osoblivosti-ukrajinskogo-pisankarstva/

3. http://vsviti.com.ua/ukraine/82522

4. https://dyvys.info/2019/04/28/tayemnytsi-ukrayinskoyi-pysanky-shho-oznachayut-znaky-ta-symvoly-na-yajtsyah/

5. http://yrokiu.ru/literaturni-tvori/virshiki/3301-virsh-l-poltava-velikodni-pisanki

Зав.бібліотекою Дубовецька О.Г.